Рашизм як квазіідеологія пострадянського імперського реваншу

Abstract

Статтю присвячено «рашизму» – політичному неологізму, що виник на початку ХХІ століття для позначення квазіідеології й соціальної практики сучасного владного режиму Російської Федерації. Ключовими дефініціями пропонованої статті виступають «ідеологія» як система переконань та ідей, поглядів на суспільство, його політичне життя, що відображає ідеали, світогляд, інтереси, умонастрої людей, суспільних класів, соціальних верств, політичних партій, громадських рухів, а також охоплює цінності, нормативні й цільові схильності та способи їх досягнення, зокрема її «розширювана» (згідно Т. Парсонсу) сучасна концепція (трактується як система цінностей конкретного суспільства – сучасної Російської Федерації, яка виступає універсальною орієнтацією соціально-політичної діяльності); «квазіідеологія» у розумінні «несправжньої», «уявної» ідеології як еклектичного синтезу певних постулатів; «рашизм» як неофіційна назва квазіідеології й соціальної практики владного режиму Російської Федерації початку XXI ст., що представляє собою еклектичну суміш імперського неоколоніалізму, великодержавного шовінізму, ностальгії за радянським минулим, релігійного традиціоналізму, і виступає механізмом ідентифікації всередині системи (розпізнавання «свій – чужий»), ангажування (залучення «своїх»), і легітимізації умовних порушників, до яких усілякі прибічники свобод пред’являють претензії). Констатовано, що у внутрішній політиці проявом «рашизму» є порушення прав людини на свободу думки, переслідування інакомислячих, використання ЗМІ для дезінформації власного народу, ігнорування демократичних процедур. У зовнішній політиці «рашизм» проявляється в порушенні принципів міжнародного права, нав’язуванні світові власної версії історичної правди, є обґрунтуванням варварської геополітики Російської Федерації, спрямованої на окупацію та анексію територій інших держав, спирається при цьому на місцевий колабораціонізм і підтримку російської п’ятої колони. Натепер «рашизм» виступає ідеологічною основою недемократичного режиму «путінізму» в Російській Федерації. The article is devoted to the «ruscism» – the political neologism that arose at the beginning of the 21st century to denote the quasi-ideology and social practice of the modern political regime in the Russian Federation. Key definitions of the proposed article are «ideology» as a system of beliefs and ideas, views on society and its political life, that reflects ideals, worldview, interests, mindset of people, social classes, political parties, social movements, and also includes values, normative and target tendencies and the ways of their achievement, in particular its modern concept of «expanding» (according to T. Parsons) that is being interpreted as a particular society’s system of values that is serving the universal orientation for the socio-political activities; «quasi-ideology» in the sense of «false», «imaginary» ideology and an eclectic synthesis of certain postulates; «ruscism» as the unofficial name of the quasi-ideology and social practice of the ruling regime in the Russian Federation at the beginning of the 21st century, which is an eclectic mix of imperial neo-colonialism, great-power chauvinism, nostalgia for the Soviet past, religious traditionalism, and acts as an identification mechanism within the system (recognition of «friends» and «enemies»), engagement (attracting of the new «friends»), and legitimization of conditional offenders on which all kinds of freedom supporters make claims. It is stated that the manifestation of «ruscism» in the domestic policy is the violation of human rights for freedom of thought, the persecution of dissidents, the use of mass media for misinformation of the own society and the neglect of democratic procedures. In foreign policy «ruscism» manifests itself in violation of the international law principles, the imposition of the world’s own version of historical truth, the justification of the barbarian geopolitics of the Russian Federation aimed at occupation and annexation of the other states’ territories based on the local cooperation and support of the Russian fifth columns. Nowadays «ruscism» acts as the ideological basis of the non-democratic regime in the Russian Federation also known as «putinism».